flag Судова влада України
Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

СУД НАГОЛОШУЄ НА НЕОБХІДНОСТІ ДОТРИМАННЯ ПОЛОЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ ВИСВІТЛЕНІ ОБСТАВИН РОЗГЛЯДУ СУДОВИХ СПРАВ

26 листопада 2019, 17:56

Господарським судом Вінницької області розглянуто справу № 902/466/19 за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" про стягнення заборгованості за Договором про реструктуризацію №1291 від 28.12.2018.

Рішенням суду від 19 листопада 2019 року позов задоволено частково.

Цього ж дня на інформаційних порталах «Veжа» та «33-й канал» з’явились відповідні публікації (https://vezha.vn.ua/sud-zobov-yazav-vinnytskyj-vodokanal-splatyty-majzhe-26-miljoniv-borgu-na-koryst-oblenergo-foto/; https://33kanal.com/news/74628.html). 

У світлі розміщеної інформації Господарський суд Вінницької області вважає за необхідне висвітлити основоположні правила поведінки у судовому засіданні, регламентовані нормами національного законодавства та міжнародно-правових актів.

Однією з основних конституційних засад судочинства є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (ст. 129 Конституції України).

Реалізація принципу гласності здійснюється відповідно до: Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (ст. 11); Господарського процесуального кодексу України (ст. 8).

Розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, установлених законом.

До основних правил поведінки у судовому засіданні належать:

- підводитись, коли входить або виходить суд;

- виконувати розпорядження судді та розпорядника;

- слідкувати, щоб апаратура працювала тихо та без спалахів;

- залишатися на місцях до завершення розгляду справи чи перерви;

- рішення суду заслуховувати стоячи.

Під час засідання заборонено, зокрема: 

- голосно розмовляти, жестикулювати;

- слухати аудіозаписи;

- коментувати дії суду, учасників процесу;

- чинити дії, що свідчать про неповагу до суду.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис.

Таким чином, вимоги головуючого стосовно місця розташування засобів відеозапису є обов’язковими до виконання, направлені на забезпечення безперешкодного проведення судового засідання, а також -  уникнення перешкод учасникам процесу, які можуть бути спричинені, зокрема світлом камер.

Належна поведінка присутніх у судовому засіданні осіб сприяє об’єктивному відправленню судочинства. 

Питання відкритості у роботі судових органів також прокоментовані у Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) про правосуддя та суспільство, у якому розкрито питання допуску ЗМІ до судової зали. 

Деякі члени КРЄС висловили серйозні застереження щодо цієї нової форми публічного висвітлення роботи судів. 

«Принцип відкритості судового процесу передбачає, що громадянам та працівникам ЗМІ повинен дозволятися доступ до судових зал, у яких проходять слухання, але новітнє аудіовізуальне обладнання надає подіям, що передаються, такого широкого розголосу, що саме поняття відкритих слухань повністю змінює своє сутнісне наповнення. Це може мати певні переваги в плані підвищення громадської обізнаності про те, як проводяться судові процеси, та покращення іміджу судової системи, але поряд із цим існує також ризик того, що присутність камер у суді може зашкодити провадженню та змінювати поведінку осіб, які беруть участь у слуханнях (судді, прокурори, адвокати, сторони, свідки тощо)», вказано у документі.

КРЄС рекомендує, що під час здійснення відеозапису судових слухань повинні використовуватися стаціонарні камери, а головуючий суддя повинен мати можливість приймати рішення щодо умов зйомок та переривання трансляції у будь-який час. Ці та будь-які інші необхідні заходи повинні захищати права осіб, які беруть участь у слуханнях, та забезпечувати, щоб слухання проводилися належним чином.

Отже, позиція суду стосовно дотримання у судовому засіданні належної поведінки та висвітлення обставин судового розгляду у найменш обтяжливий для сторін спосіб ґрунтується на міжнародних стандартах реалізації принципу гласності судового розгляду.      

Невиконання у судовому засіданні розпоряджень головуючого, виявлення неповаги до суду, публікація суджень, що принижують честь та гідність судді, шкодить не лише репутації конкретної судової установи, але й сприяє формуванню негативного ставлення громадськості до органів судової влади в цілому.

Тому, опис процесуальних дій судді у негативному сенсі шкодить авторитету судочинства, зменшує суспільну важливість судової діяльності, формує спотворене уявлення громадян щодо суддівського статусу, який є фундаментом захисту прав та законних інтересів людини.

Суд, вирішуючи спори на засадах неупередженості та справедливості, з дотриманням змагальності і рівності сторін, забезпечуючи належні умови перебування у державній установі, сподівається на взаємну повагу, толерантність від сторін, учасників судових процесів, присутніх у судових засіданнях представників засобів масової інформації, а також на виваженість та суспільну відповідальність при публікації матеріалів, котрі стосуються перебігу і результатів судового розгляду.

 

Господарський суд Вінницької області наголошує на можливості отримати  офіційний коментар від прес-служби суду та судді-спікера у процесі підготовки публікацій щодо судових справ, що сприятиме об’єктивному відображенню результатів судового розгляду.

 

Суддя-спікер